Нарешті прибавилось трошки часу, сприяла погода, і я розпочав висадку саджанців винограду. Висадив однорічний садженець з визрілою кореневою системою та добре розвинутими бруньками. Це винний сорт винограду «Туран», і рахую це гарним початком доброї справи. Людям, які беруть у мене саджанці, я завжди рекомендую класичний варіант їх висадки в яму Г1м*Д0,6м*Ш0,4м. Висадка великої кількості саджанців спонукала мене до креативу, і, я перейшов на мій теперішній перевірений варіант. Останні сім років я використовую радянський земляний бур, який мені зпрезентував мій брат. Фактично 80% посадкових ям мого виноградника виконано цим буром. Заводом він комплектований трьома насадками - 20см, 14см(для точкової підживки перегноєм), 8 см (для стовбців шпалер). Для ям використовую найбільший, яким пробурюю на глибину до метра. По ходу буріння одночасно штиковою лопатою збиваю края ями розміром 40*40см до глибини 50 см. Таким чином я отримую яму 40*40см глибиною 50 см, яка закінчується глибше ще 50 см пробуренною буром свердловиною. Цю свердловину я засипаю на дно 2л попелу, 150 г суперфосфату і до утвореного уступу в 50 см ущільнюю перегноєм. Після цього підсипаю яму верховою землею до рівня 30 см, легко ущільнюю і заливаю 1-2 відра води. Коли вода спаде, грунт, самостійно просідаючи, ще ущільнюється до 35 см від верхнього урізу поверхні, що для мого регіону є оптимальною глибиною рівня розміщення пятки саджанця. Отже, яма для висадки готова. Після цього я готую бовтанку з глини, яка добута з нижньої частини ями буром. Ця глина розводиться звичайню водою до сметаноподібної маси. Підрізаю задеревянілі корінці саджанця до яскравого біло-кремового кольру в розрізі. При підрізці стараюсь використати максимально можливу довжину корінців. Сьогодні це були 20-25см. Вимочую їх в глиняній бовтанці і розміщуючи на цій висоті під кутом, пяткою саджанця на південь. Верхню бруньку розміщую нижче урізу поверхні грунту на 5-8 см, і засипаю підготовленим грунтом, що добре пропускає повітря та вологу. Після висадки, як і годиться, проливаю відром води. Для того, щоб внаслідок підсихання не утворилась тверда шкірка, я підсипаю сухого грунту. Найбільше його підсипаю з боку розміщення п’ятки, щоб ця зона була прохолодніша і не стимулювала передчасного пробудження бруньок, та сприяла адаптації коріння до грунту. Висадження саджанця здійснено. Виконана таким способом яма, за рахунок уступу на рівні 50 см запобігає обриву молодих вегетуючих корінців на межі переходу в стінки ями при просіданні грунту. Аналогічно, у травні місяці, коли мине загроза зворотніх весняних заморозків, висаджую зелені вегетуючі саджанці.